ЄС готує нові санкції проти Росії та фінансову підтримку для Києва напередодні других роковин повномасштабного вторгнення РФ, намагаючись відновити зменшення обсягів західної допомоги Україні.
Про це пише Financial Times із посиланням на джерела.
“Пакет включає 13-й набір обмежень для юридичних і фізичних осіб, пов’язаних з повномасштабним вторгненням РФ в Україну у лютому 2022 року, а також довгоочікувану угоду про виділення Києву 50 млрд євро протягом наступних чотирьох років, частина з яких може бути виплачена одразу після укладення угоди.
Ще 5 млрд євро військової допомоги на рік і рішення передати Україні прибутки, отриманих від заморожених активів Росії, також є частиною загального набору заходів підтримки”, – пише газета.
“Це гроші, зброя і санкції в той час, коли ми визнаємо, що [українці] потребують підтримки”, – сказав один з дипломатів ЄС, який брав участь у переговорах щодо пакету.
“Але через два роки ми бачимо, що є межі того, що ми можемо зробити”, – визнав він.
Українські посадовці в приватних розмовах висловлювали стурбованість зменшенням рівня західної підтримки в останні місяці, а також ризиком економічного колапсу і погіршення ситуації на фронті, якщо ключові союзники не нададуть додаткової допомоги, нагадує FT.
“Лідери ЄС у грудні не змогли домовитися про чотирирічне фінансування України, а у Вашингтоні Конгрес не зміг дати зелене світло американській військовій та фінансовій допомозі на 2024 рік. Як наслідок, українські збройні сили почали зменшувати викоритвання боєприпасів в той час, коли Росія посилила свої повітряні атаки”, – додає видання.
Нові санкції ЄС будуть зосереджені на додаванні більшої кількості фізичних та юридичних осіб до списку заморожування активів та заборони на в’їзд, і навряд чи включатимуть заборону на імпорт російського алюмінію, як того вимагали Польща та країни Балтії.
“Інші елементи також можуть бути пом’якшені, щоб отримати підтримку, оскільки попередні спроби деяких держав націлитися на російський експорт ядерного палива та скрапленого природного газу до ЄС провалилися через відсутність консенсусу”, – йдеться у статті.
Фінансова допомога у розмірі 50 млрд євро була запропонована минулого року в рамках оновлення бюджету ЄС, який все ще має бути підписаний лідерами країн-членів на зустрічі 1 лютого. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заблокував угоду в грудні, і зараз Європейська комісія готова піти на поступки, щоб залучити його на свій бік, в тому числі надати йому можливість переглянути допомогу в майбутньому.
Але дипломати ЄС висловили впевненість, що угорський лідер врешті-решт поступиться, як він це робив у попередніх ситуаціях.
“Якщо Орбан зірве [поповнення бюджету ЄС], це буде схоже на політичний вихід з союзу”, – сказав високопоставлений дипломат ЄС.
Ще одним додатковим елементом є можливість авансування частини допомоги – точна сума все ще обговорюється – Україні, як тільки лідери та Європейський парламент підпишуть пакет допомоги.
Також тривають переговори про реформування так званого Європейського фонду миру – фонду, який фінансував поставки зброї в Україну.
Переговори зосереджені, зокрема, на тому, щоб “поступово припинити” відшкодування країнам за зброю, яку вони відправили в Україну, і замінити їх на платежі за спільне виробництво зброї.
Країни з великою оборонною промисловістю, такі як Німеччина, хочуть, щоб ця поетапна відмова відбулася швидше, ніж країни, які не мають такої промисловості.
